Стосовно критеріїв правильності життя

Ви коли-небудь замислювалися над тим, чи правильно Ви живете? Звісно, мабуть, не помиляються хіба що герої та генії (обидва слова в античному значенні); втім, в якомусь сенсі правильність життєвого шляху кожної людини можна оцінити згідно з його відповідністю долі (Призначенню, як сказав би Рене Ґенон, або ж Волі – як сказав би Алістер Кроулі ) цієї людини. Сьогодні я розглянув це  питання з актуальної для мене перспективи.

Божественний Платон якось зауважив вустами Сократа: “Поки в державах філософи не матимуть царської влади або так звані теперішні царі та правителі не почнуть шанобливо й належно кохатися у філософії і поки це не зіллється в одне — державна влада і філософія, а тим численним натуристим людям, які порізно пориваються або до влади, або до філософії, не буде перекрито дорогу, до того часу держава не матиме спокою від зла, і, мені здається, рід людський також…”

Треба розуміти цю фразу в усій повноті. Загалом її трактують однобоко, мовляв, державою мають керувати філософи, а не хтось інший. Так, звісно. Але, окрім того, ті з філософів, які уникають політичної діяльності, також не відповідають своєму призначенню. “Віра без справ є мертвою” – аналогічно є мертвою філософія без її політичної реалізації (тому, до речі, я днями зробив новий розділ, присвячений проблемам політичного штибу).

Але політика – це завжди протистояння. Згадаймо фундаментальну працю Карла Шмітта – “Поняття політичного”, де автор зазначає, що “друг” і “ворог” є базовими поняттями сфери політики, як “добро” і “зло” чи “прекрасне” та “потворне” є базовими поняттями етики та естетики. Політика – це завжди боротьба. Вона може набувати різних форм, але незмінним є самий факт боротьби: два протилежні погляди на розвиток держави не можуть мирно співіснувати. Особливо якщо один з них базується на любові на мудрості, бо тоді, вочевидь, протилежною до нього є позиція невіґласів та негідників – на кшталт описаного Платоном тирана – антипода ідеального Царя.

В такому разі, мабуть, треба вважати, що правильно чинить той, на чию аґресію ворог відповідає аґресією. Ось один з найбільш певних та загальнодоступних критеріїв правильності власної політичної діяльності.  Тож, якщо ви вважаєте, що живете згідно з заповітом Платона – раджу бути насторожі: рано чи пізно по Вас приїдуть люди, подібні за своєю функцією до хлопців з картинки, яку я розмістив на початку цього запису (це кадр з чудового фільму “Темне місто” про боротьбу живих людей проти облуди космічного лібералізму).

Подібну ідею, до речі, можна зустріти і в Новому Заповіті: якщо ви гнані за Ім’я Моє – ви блаженні. Якщо ні – ви служите (свідомо чи несвідомо) звіру. За Чиє Ім’я? За Ім’я Істини. Сучасні ліберальні Пілати, звісно, зроблять вигляд, ніби не знають, що таке Істина. Яка різниця? Пілат, як і весь лібералізм, лише огидна примара, породжена людськими вадами. Всі вони плинні та аморфні, як і саме фізичне життя. Наш шлях – Традиція, подібна до незнищенного Єгипетського Храму в Абідосі, який колись відвідав у пошуках мудрості Солон.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s