Category Archives: Апокриф

“Апокриф” на Львівському форумі видавців

Щорічний Форум видавців у Львові – це подія Всеукраїнського масштабу, що не знає аналогів. Цього року журналісти української гілки «Апокрифу» отримали акредитацію та потрапили на цей захід у якості представників ЗМІ.

1

(Редактор української гілки Олександр Артамонов та фотограф Єлизавета Лєвєнцова яко журналісти. На блакитних стрічках написано «преса», в стаканчиках – кава).

Концепція книжкового форуму полягає в тому, що центральні українські видавці збираються на подвір’ї палацу Потоцького (того самого, що написав «Рукопис, знайдений у Сараґосі») та влаштовують ярмарок, що включає розпродаж друкованої продукції (себто, книжок), автограф-сесії, веселі (та не дуже) лекції, ґрунтовні конференції, віршові марафони і таке інше. Кожне видавництво репрезентовано певною кількістю яток з друкованою продукцією. Звісно, ми одразу почали шукати наших колег з ультраправого крила, втім, дорогою до бажаної ятки, мені зустрівся інший намет (не буду називати, яке то видавництво, щоб це не виглядало, як реклама, що більш личить нашим «друзям»-атлантистам та євроінтеґраторам), де фактично реалізувалася моя давня мрія. Справа в тому, що мені дуже хотілося придбати праці професора Лєбєдєва про перші сім Вселенських соборів, і ось – якраз на вході я зустрічаю ятку з двотомником, в якому пан Лєбєдєв детально розбирає події перших століть християнства.

2

(Небагато, але, як каже мій друг з Самбора: хотя би!)

Оскільки я не зазначив, де я придбав ті книжки (хоча, «Капітан Очевидність» натякає, що вони вийшли у видавництві Олега Абишка), можна цей пасаж не вважати за рекламу. Втім, дозволю собі розрекламувати форум в цілому: якщо про якусь книгу мріяти, і взяти з собою гроші, досить імовірно, що Ви її там зустрінете (тим більше, якщо Ваші мрії не виходять за межі типових запитів середньостатичтичного філософа – як-от в мене, наприклад).

Після зустрічі з Лєбєдєвим, я відправився до милої моєму серцю ятки видавництва «Орієнтир» (видавництво полку «Азов»). Це видавництво втілює мрії українських патріотів: справжньою знахідкою став кишеньковий варіант «Націократії» Сциборського, кишеньковий варіант одного з оповідань Говарда Лавкрафта, а також декілька збірників мемуарів азовців-учасників АТО. Ми трохи поспілкувалися з паном Марком Мельником, головою видавництва, що люб’язно відповів на всі наші питання стосовно перспектив публікації української патріотичної литератури. Як зауважив пан Марко, видавництво «Орієнтир» цього року було вперше представлене на львівському книжковому форумі, адміністрація якого до останнього моменту не затверджувала участь українських патріотів у заході. Окрім того, пан Марко анонсував вихід журналу «Орієнтир», запрошував підписуватися на безкоштовну розсилку однойменної газети і, взагалі, продемонстрував повноту української щирості духу.

 

3

(Пан Марко Мельник запрошує ознайомитися з українською патріотичною літературою).

Врешті, ознайомившись з безліччю різноманітних яток, сповнених найцікавіших та чудових книжок (та придбавши деякі з них – зверніть увагу на фото з книжками, бо ж там є не тільки книги Лєбєдєва!), ми вирушили на презентацію колективної монографії «Метафізика Донбасу», яку здійснював старий «братюня» нашого видання – вельмишановний пан Руслан Халіков разом з колегою – Олександром Білокобильським.

Треба зразу зізнатися: книжка старезна, і Вашому покірному слузі навіть якось пропонували написати щось подібне роки зо два тому (про рідний Бердянськ: я відмовився, оскільки в Бердянську немає трамваїв, про які пише автор найяскравішого з есеїв збірника). Втім, книжка була лише приводом поговорити про нинішні проблеми Донбасу: сама презентація поступово перейшла в ностальгічні міркування про те, як важко філософові покинути власну бібліотеку – і як важливо для національної філософії, щоб філософи повернулися до своїх домашніх бібліотек. Згадувався й вельмиповажний пан Ігор Козловський, релігієзнавець зі світовим ім’ям, що досі перебуває в полоні «ДНР»-івців. Загалом, головна ідея всього, про що йшла мова на тій презентації, полягає в необхідності врахування внутрішньої (метафізичної) специфіки будь-якої, щонайменшої, суспільної цілісності, оскільки нехлюйство в даному питанні може призвести до неочікуваних та ніким не бажаних наслідків. Звісно, було згадано й про концепцію «Русскава міра», яка, разом з глобалістичними концепціями сучасного Китаю та Арабського світу є, на думку пана Білокобильського, одним з провідних сучасних глобалістичних проектів. Такі справи.

 

4

(Пани Білокобильський та Халіков розповідають про стару, як світ, книжку, з якої майже всі читачі запам’ятали лише образ трамвая).

Таким чином, книжковий Форум почався для мене з дискусій стосовно глобалізації та націоналізму. Очевидно, що причиною такої тематичної специфіки Форуму є мої власні інтереси, що спонукали мене відвідати саме згадану презентацію. Втім, усе ж-таки, не буде зайвим зазначити, що націоналістична, патріотична складова Форуму 2016 року є значно вагомішою, ніж минулого чи позаминулого року.

Пробуждення української нації поступово відбувається, і для мене є честю той факт, що певну роль в тому процесі відіграє наш журнал «Апокриф», що зайняв традиціоналістичну, націоналістичну позицію з перших україномовних номерів. Безумовно, самого лише журналу мало для того, щоб скеровувати націю в необхідному спрямуванні, але ми хоча б трошечки допомагаємо певній частині українців не втратити себе в нинішній складній ситуації, коли самозречення вважається чеснотою, а самозаперечення – проґресивністю.

PS. Нагадаю, до речі, що вже на підході моя книга «Наближення до Говарда Лавкрафта», публікацію якої ми ще раз обговорили з активістами полку «Азов». Тож, пані та панове, чекайте на вихід безпрецедентної збірки прози, поезії та філософської аналітики Лавкрафта, Керрі Болтона, Джонатана Боудена, Євгенія Ґоловіна та інших сучасних ультраправих мислителів.

Слава Україні!

Advertisements

Четвертий (Сонячний) Номер “Апокрифу”

SzI6mT0Zhsg

Нарешті вийшов четвертий номер української гілки “Апокрифу”, присвячений окремим аспектам солярного символізму.

Щиро дякую всім, хто долучився до наближення цієї події!

Апокриф-ukr04

Вийшов третій номер українського “Апокрифу”, присвячений Євгенію Ґоловіну

Головин

Сьогодні, 29 жовтня, ми вшановуємо пам’ять однієї з найвизначніших фігур нашого часу – алхміка та поета Євгенія Всеволодовича Ґоловіна. Рівно п’ять років тому він повернувся до платонівського світу ідей та возз’єднався там з безсмертними богами. Пам’яті Євгенія Всеволодовича присвячено третій номер української гілки окультно-релігієзнавчого журналу “Апокриф”.
Дякую всім, хто долучився своєю творчістю до створення цього ґрунтовного видання. І в ще більшій мірі дякую тим, хто надихав та надихає нас на цю творчість. Здійсняймо, що жадаємо. Жадаймо нездійсненного!

Щиро  ваш,

Олександр Артамонов.

Завантажити журнал можна за цим посиланням: Апокриф (укр.) №3