Tag Archives: Ален де Бенуа

Фашизм та внутрішня цілісність

Пройшло вже 70 років з того часу, як помер Адольф Гітлер – людина, що своїми всім відомими діями перетворила фашизм на ідеологію з чи не найгіршою репутацією в світовій історії. Правління Гітлера, злочини Гітлера – це надзвичайно яскравий приклад того, як профан, захопивши владу завдяки підтримці нікчемних людців, може спаплюжити, спотворити, опошлити будь-яке вчення. Сьогодні саме слово “фашист” викликає в більшості людей ненависть, огиду та певний страх – саме через асоціацію цього надзвичайно широкого та багатоманітного культурно-політичного руху з гуртком покидьків, що колись знищували євреїв в концтаборах.

“Фашизм” слово італійське, і походить воно від “fasces” – так називалися зв’язки пруття, всередині яких знаходилися сокири лікторів – охоронців вищих магістратів Стародавнього Риму. Тож, з одного боку, фасція символізує силу (сокира), а з іншої – цілісність, єдність. Культурно-політичним вченням про силу через внутрішню цілісність і є фашизм у своєму чистому вигляді. Не більше і не менше.

Говард Філіпс Лавкрафт також був фашистом – але фашистом американського штибу. Тож, шановному читачеві пропонується моя нова аналітична стаття присвячена цій складовій нещодавно перекладеного українською мовою оповідання “Сни у відьомському домі”.

Передмова перекладача до статей Г. Лавкрафта та К. Болтона

Запропоновані тексти є перекладами статті сучасного ультраконсервативного мислителя Керрі Болтона, вперше опублікованої мовою оригіналу на сторінках журналу «North American New Right» (23 серпня 2010 р.) [1], а також двох публіцистичних нарисів Г. Ф. Лавкрафта [3; 4]. Переклад статті Болтона українською мовою, за люб’язної згоди Грега Джонсона, головного редактора згаданого журналу та видавництва Counter-Currents Publishing, було зроблено з огляду на необхідність подолання поширеного в українській гуманітаристиці однобічного ставлення до двох взаємопов’язаних феноменів ХХ століття: творчості Г. Ф. Лавкрафта та т. зв. «третьої політичної теорії» (фашизму). Для більшої ілюстративності статті додано і переклади двох соціально-політичних нарисів Лавкрафта, що досить яскраво відображають загальну тенденцію світогляду автора.

Для абсолютної більшості читачів, популярний письменник Лавкрафт сьогодні відомий як американський класик фантастичної літератури жахів, продовжувач традицій Е. По та Н. Готорна. При цьому до уваги не береться досить ґрунтовний спадок публіцистичних праць Лавкрафта на соціально-політичну тематику, невідомих вітчизняному читачеві. Публіцистика Лавкрафта дозволяє побачити ставлення автора до світу, в якому він жив, і, таким чином, дає ключ до розуміння символічних значень, прихованих за фантастичними образами його художньої прози. Так, доповнення звичного образу письменника дуже важливою в його житті політичною складовою дозволяє скласти більш цілісну картину його творчого світогляду – і, при цьому, ввести до українського політологічного дискурсу нову важливу та актуальну постать.

Актуальність Лавкрафта для сучасного суспільства полягає в тому, що він в першій половині ХХ століття критикував ліберальний вектор розвитку США, пропонуючи власну консервативну модель американізму, що базується на Пансаксонстві та є за своєю суттю різновидом фашистського режиму. Звернення до консервативних ідей Лавкрафта через призму сучасних суспільно-політичних реалій дозволяє усвідомити загальні помилки, яких припустилася еліта США, але які ще стоять під знаком питання для Української нації.

Звідси витікає другий важливий аспект статті Болтона: подолання обмеженого розуміння фашизму. Сучасний ліберальний світ створено на руїнах нацистської Німеччини та комуністичного СРСР: це призвело до розповсюдженого негативного розуміння як фашистської, так і комуністичної політичних теорій. Власне, слово «фашист» сьогодні має чітко виражену негативну конотацію – в більшості випадків, через поширене ототожнення фашистів в цілому з політичними діячами, причетними до розв’язання Другої Світової Війни, Холокосту та інших безумовних злочинів проти людства, що здійснювалися протягом 30х-40х років ХХ століття. Як зазначає в своїй статті французький мислитель Ален де Бенуа, «ані расизм, ані антисемітизм не є обов’язковими для фашизму» [2]. Принципова помилка німецьких націонал-соціалістів полягала в їхній вульгарній біологізації людини: саме такий примітивний підхід, яскраво висловлений А. Гітлером у праці «Моя Боротьба» дозволив їм знищувати людей на основі їхньої етнічної приналежності. Стаття Керрі Болтона змальовує фашизм у його повноті та багатоманітності, фашизм, що постав задовго до Гітлера в якості політичної теорії, опозиційної до капіталістичного та комуністичного матеріалізму. Так, розгляд творчості Лавкрафта через призму його суспільно-політичних ідей дозволяє доповнити сучасне розуміння фашизму і, таким чином, зробити спробу реабілітації фашистської політичної теорії в цілому.

Таким чином, переклад статті Керрі Болтона є одним з перших кроків, реалізованих задля інтеграції творчості Г. Ф. Лавкрафта до української гуманітарної науки. Запропоновані переклади праць Говарда Лавкрафта “Американізм” та «Біля коренів» яскраво репрезентують авторську суспільно-політичну позицію. Через запропоновану Болтоном призму, Лавкрафт посідає своє заслужене місце не лише поряд з Езрою Паундом, Юкіо Місімою та іншими згаданими Болтоном всесвітньо відомими представниками консервативного крила творчої інтелігенції. Погляди Лавкрафта є близькими і до ідей таких особливо актуальних сьогодні українських консерваторів, як Микола Сциборський та Дмитро Донцов. Ця обставина дозволяє українському читачеві розширити своє розуміння місця класиків українського консерватизму в контексті світової консервативної думки завдяки зверненню до співзвучних з українськими іноземних ідей.

 

Література

  1. Kerry Bolton. “Lovecraft’s Politics”. Retrieved from: http://www.counter-currents.com/2010/08/lovecrafts-politics/
  2. Alain de Benoist. “On Fascism” // Trans. by Lucian Tudor. Retrieved from: http://www.counter-currents.com/2015/01/on-fascism/
  3. Lovecraft, H. P. “At the Root”. Retrieved from: http://www.hplovecraft.com/writings/texts/essays/atr.aspx
  4. Lovecraft, H. P. “Americanism”. Retrieved from: http://www.everywritersresource.com/americanism-by-h-p-lovecraft/

 

© Олександр Артамонов, 2015.